М.Я.АЗАРОВУ
Вельмишановний
Миколо Яновичу!
Академія наук вищої школи
України, заснована 1992 року всеукраїнська громадська наукова організація, яка
об’єднує понад 300 провідних учених, докторів наук і професорів, які працюють у
ВНЗ нашої держави, стривожена тією непрозорістю й волюнтаризмом, з якими
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту проводило два останні конкурси на
визначення наукових тем, підтриманих у рамках бюджетних кодів «Підтримка
фундаментальних (прикладних) наукових досліджень у ВНЗ».
До 2010 року така
підтримка здійснювалася на підставі ухвал 22-х секцій Наукової ради МОН
включали (загалом понад 500 експертів-науковців), прийнятих за результатами
експертного оцінювання проектів. При цьому проекти, які отримували оцінку, вищу
від встановленого єдиного для всіх «прохідного» рівня, рекомендувалися до
фінансування. Формально таку систему збережено і в 2010-11 рр., але тепер
«прохідна» планка для кожного із упереджено сформульованих наукових напрямів,
або навіть окремих тем проектів, встановлюється свавільним рішенням керівництва
міністерства. При цьому прохідний бал для основних природничо-наукових напрямів
з невідомих для наукової громадськості, але добре відомих міністерству, причин
виявився приблизно вдвічі вищим, ніж для ряду простимульованих
міністерством соціогуманітарних напрямків.
У процесі конкурсу
створені конкурсні комісії були практично відлучені від прийняття підсумкових
рішень. Все зробило на свій розсуд міністерство, а точніше декілька осіб
керівного складу.
В результаті за наказом
МОНМС №1242 від 28 листопада 2011 р. залишено без фінансування 44% проектів з
фізики, 41% з приладобудування, 30% з інформатики і кібернетики, 29% з
електроніки, по 28% з хімії і машинобудування – тобто саме з тих напрямів, які
визначають науково-технологічний прогрес. Найбільшого удару завдано університетам з
традиційно сильними науковими школами в галузі природничих і технічних наук,
поданих авторськими колективами з НТУУ «КПІ», ХНУ ім.В.Каразіна,
ОНУ ім.І.Мечнікова, ЛНУ ім.І.Франка
та інших провідних університетів. Водночас прийнято до фінансування значну
кількість соціогуманітаних проектів з інших ВНЗ,
об’єктивна вартість яких викликає сумнів.
Проте свавілля і
упередженість міністерство виявило і щодо оцінки окремих проектів гуманітарного
спрямування. Зокрема, це стосується українознавчої тематики Національного
науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, стосовно
якого ось уже біля двох років здійснюється фактично рейдерське
нищення цієї єдиної в державі наукової установи українознавчого змісту.
Тому Президія АН вищої
школи України просить Вас, вельмишановний Миколо Яновичу, зажадати від
керівництва МОНМС повернутися до об’єктивної і прозорої процедури підтримки
наукових проектів ВНЗ, яка існувала до 2010 року, не допустити руйнування
важливих наукових шкіл як з природничих і технічних, так і гуманітарних наук, та
зробити реальні кроки для підтримки вітчизняної університетської науки.
Принагідно слід
наголосити, що сьогодні бюджет Кембриджського університету, який виховав 88
нобелівських лауреатів складає більше 1 млрд. фунтів на рік (з них половина –
кошти держави, решта – гранти, замовлення бізнесу і приватні пожертви).
Водночас сумарний «науковий» бюджет понад 100 університетів МОНМС (за кодами «підтримка
фундаментальних і прикладних досліджень у ВНЗ») складає лише близько 300 млн.
гривень на рік. За таких умов розмови про входження наших університетів до світових
ТОР 500, де в основу оцінювання покладаються в першу чергу наукові здобутки, є
безпідставними.
З повагою і надією на підтримку,
за дорученням Президії
Президент
АН вищої школи України,
заслужений
діяч науки і техніки України,
лауреат
Державної премії України
в галузі
науки і техніки М.І.Дробноход