Пам’яті Дмитра Панасовича Андрієнка
(1934-2011)
Українська наука зазнала тяжкої
втрати. Пішов з життя відомий учений-астроном, доктор фізико-математичних наук,
професор, академік-засновник АН ВШ України Дмитро Панасович Андрієнко.
Майбутній учений народився 10
липня 1934 року в селі Водотиї Брусилівського
району Житомирської області У 1956 році закінчив фізичний факультет Київського
університету. У 1956–1960 роках працював інженером-дослідником Полярної станції
на мисі Шмідта (у Магаданській області РСФСР). У Київському університеті
працював з 1960 року: спершу як лекційний асистент, згодом як старший науковий
співробітник, доцент, професор. У 1972–1975 роках працював професором
Алжирського університету. Після повернення на батьківщину знову прийшов у
рідний Київський Національний університет ім.Т.Г.Шевченка,
де до останніх днів життя працював професором кафедри астрономії та фізики
космосу.
Наукові інтереси Д.П.Андрієнка
лежали в галузі астрономії, фізики міжпланетної плазми, геліогеофізики та
фізики земної атмосфери. Вперше в СРСР він сконструював апаратуру для
визначення висот полярних сяйв та провів їх числові вимірювання. Обґрунтував
ідею і розробив математичну модель спалаху блиску комет внаслідок впливу на них
потоків сонячного вітру. Розробив і вперше використав нову теорію балістичної
кумуляції кометних порошинок, яка дозволяє обґрунтувати виникнення активних
процесів в атмосферах комет – спалахів блиску,
утворення антихвостів та інших локальних явищ (разом
з І.Г. Міщишиною). Створив та видав каталоги фізичних
характеристик комет за період 1976–1985 рр. Під його керівництвом розроблено та
створено першу вітчизняну автоматизовану супутникову апаратуру для дослідження
озону в атмосфері Землі, що працювала на ряді штучних супутників Землі типу
«Космос» та «Метеор».
Д.П.Андрієнко - автор та
співавтор 3 монографій та понад 190 наукових праць, член Міжнародного
Астрономічного Союзу (1971), голова секції астрономії науково-технічної ради
Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР (1963–1992), голова
секції астрономії Науково-методичної ради з фізики Міністерства освіти та науки
України (1983–1999).
У листопаді 1992 року
Д.П.Андрієнко став одним з п’ятдесяти академіків-засновників АН вищої школи
України й до останніх днів життя брав активну участь у роботі відділення фізики
і астрономії Академії.
Світла пам’ять про
Д.П.Андрієнка – визначного вченого й прекрасну людину – назавжди залишиться в
наших серцях.