КАРПЕНКО Юрій Олександрович

(1929-2009)

КАРПЕНКО Юрій Олександрович – визначний український мовознавець. Народився 29.09.1929 в м.Малин Житомирської області. Закінчив Львівський університет (1953), аспірантуру в Чернівецькому університеті з захистом кандидатської дисертації «Історія форм кількісних числівників в українській мові» (1956), захистив докторську дисертацію «Топонімія Буковини» (1967), професор (1968). У Чернівцях завідував кафедрою загального мовознавства і був деканом філологічного факультету. З 1968 р. до останніх днів життя працював в Одеському університеті: завідував кафедрами загального мовознавства, російської мови, української мови, був професором кафедри української мови. Член Міжнародної Ради ономастичних наук з 1960 р. Член-кореспондент НАН України (2006).

Автор 440 наукових праць, з них 8 монографій, 5 підручників. Понад 50 праць вийшло в зарубіжних виданнях (Росія, Білорусь, Чехія, Словаччина, Бельгія, Болгарія, Югославія, Німеччина). Підготував 62 кандидати наук і 5 докторів наук. Створив авторитетну в світі Одеську ономастичну школу. Досліджував переважно українську мову в синхронії та діахронії, приділяє особливу увагу вивченню власних назв, їх походження, структури та функціонування. Створив концепцію сутності власної назви, топонімічної системи, засад ономастичної етимології, утворення космонімів і слов’янських теонімів, ролі власних назв у художньому творі. Докладно вивчив карпатську гідронімію та омонімію. Розробив теорію походження української мови, а також формування фонологічної системи української мови.

Академік АН ВШ України з 1996 р.

Помер 10 грудня 2009 року.