Роженко Микола Маркович

Відомий учений-логік. Доктор філософських наук, професор. Академік АН ВШ України з 2000 р.

Народився 1.02.1936 р. в селянській родині в с.Западинці Летичівського р-ну Хмельницької обл. Закінчив фізико-математичний ф-т Кам’янець-Подільського державного педагогічного ін-ту (1959) та філософську аспірантуру Ін-ту філософії АН України (1966), захистив кандидатську дисертацію на тему «Філософський аналіз проблеми опису і пояснення у квантовій механіці» (1966) та докторську дисертацію на тему «Єдність логічного та історичного в науковому пізнанні (на матеріалах сучасної фізики)» (1985). Професор (1989).

Спеціалізується в галузі квантової логіки – розділу сучасної некласичної математичної логіки. На наукових конференціях у Москві, Харкові і Києві було доказово доведено порушення в квантовій логіці дистрибутивного закону логіки. На восьмому Міжнародному конгресі з логіки, методології і філософії науки показано зв’язок квантової логіки з фізикою і силогістичною логікою Арістотеля.

Автор понад 100 наукових праць, серед них книги «Квантова логіка» (2000, у співавторстві), «Гносеологічна природа опису і пояснення у фізиці» (1970), «Квантовая логика» (1993), «Трагедія академіка Юринця» (1996), «Сосни Биківні свідчать: Злочин проти людства» у 5-ти книгах (1999–2005). З найважливіших статей відзначаються «Дополнительность и квантовая логика //Философские вопросы современной физики» (1964), «К истории квантовологического решения шестой проблемы Гільберта //Очерки по истории математической физики» (1985), «Quantum-logical justification of the Aristotle qualitative physics // Int. Congr. Log., Methodolog. a. Phil. Sci. Abstracts, vol.5, p.2» (1987), «Отношение Нильса Бора к квантовой логике // Математическое естествознание в его развитии» (1988), «Отношение В.И.Вернадского к математике и логике основных понятий биогеохимии // В.И.Вернадский и отечественная наука» (1988), «Учение об униформных и дифформных качествах в курсах физики Києво-Могилянской академии // Очерки истории естествознания и техники» (1989).

За письмовий протест 1972 р. проти арештів В.Стуса, Є.Пронюка, В.Лісового та інших був негайно звільнений з Ін-ту філософії АН УРСР й адміністративно висланий з Києва.

Член Національного комітету з питань демократизації та реформування науки (в 1990-ті роки), лауреат премії ім. В.Стуса (2000). Нагороджений орденом «За заслуги» (2005)

Голова Контрольно-ревізійної комісії АН ВШ України (обрано 2004 р., переобрано 2007 і 2010 р.).