Курський Михайло Дмитрович
Відомий
вчений-біолог. Доктор біологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2009
р.
Народився
21.11.1930 р. в с. Сергіївка Красноармійського р-ну Донецької обл. В 1956 р. закінчив
Київський ветін-т. До 1957 р. завідував відділом наукової інформації і масового
досвіду Рівненської обласної дослідної сільськогосподарської станції. У
1957–1960 рр. – аспірант кафедри біохімії УАСГН. У 1960 р. захистив дисертацію
і був направлений на роботу в Ін-т біохімії АН УРСР (тепер Ін-т біохімії ім.
О.В. Палладіна НАНУ) та зарахований на посаду м.н.с. відділу біохімії нервової
системи. Одночасно працював вченим секретарем Ін-ту до 1964 р. З 1964 до 1977
р. був заступником директора з наукової роботи, зав. лабораторії біохімії
ендогенних амінів (1968–1975), зав. відділом біохімії м’язів (1975–1997) Ін-ту
біохімії; професор кафедри біохімії біологічного ф-ту Київського національного
ун-ту ім. Т. Шевченка (1968–1997), професор кафедри біології природничого ф-ту
національного ун-ту «Києво-Могилянська академія» (1997–2002). Науковий ступінь
д.б.н. присуджений в 1971 р., наукове звання професора за спеціальністю
«біохімія» надано в 1974 р. З 1997 р. – головний науковий співробітник відділу
біохімії м’язів Ін-ту біохімії.
Наукові
інтереси: вивчення біохімічного механізму медіаторної дії серотоніну, структури
та функції біологічних мембран. Вперше в Україні здійснив систематичне
дослідження процесів і молекулярних структур транспортування кальцію у мембранах
скелетних та гладеньких м’язів, а також механізмів регулювання їх шляхом
фосфоефірної модифікаці.
Автор
390 наукових праць, у тому числі 7 монографій, 5 наукових посібників і
підручників.
Підготував
30 кандидатів та 10 докторів наук.
Упродовж
багатьох років є членом редколегії «Українського біохімічного журналу» та
журналів «Медична хімія» (Тернопіль) і «Вісник проблем біології і медицини»
(Полтава).
Нагороджений
трьома медалями СРСР, Почесною Грамотою Президії АН УРСР (1980), Почесними
грамотами НАН України (2000, 2005), Почесною грамотою (2005) та нагрудним
знаком «За наукові досягнення» (2009) Міністерства освіти і науки України,
Срібною медаллю Платона (2000) та Почесною відзнакою «За творчі здобутки І
ступеня» Української академії наук. Заслужений діяч науки і техніки України
(1995), лауреат премії ім. О.В. Палладіна НАН України (1976), лауреат Державної
премії України в галузі науки і техніки (1998).