Kurski-1-3 fotoКурський Михайло Дмитрович

Відомий вчений-біолог. Доктор біологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2009 р.

Народився 21.11.1930 р. в с. Сергіївка Красноармійського р-ну Донецької обл. В 1956 р. закінчив Київський ветін-т. До 1957 р. завідував відділом наукової інформації і масового досвіду Рівненської обласної дослідної сільськогосподарської станції. У 1957–1960 рр. – аспірант кафедри біохімії УАСГН. У 1960 р. захистив дисертацію і був направлений на роботу в Ін-т біохімії АН УРСР (тепер Ін-т біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ) та зарахований на посаду м.н.с. відділу біохімії нервової системи. Одночасно працював вченим секретарем Ін-ту до 1964 р. З 1964 до 1977 р. був заступником директора з наукової роботи, зав. лабораторії біохімії ендогенних амінів (1968–1975), зав. відділом біохімії м’язів (1975–1997) Ін-ту біохімії; професор кафедри біохімії біологічного ф-ту Київського національного ун-ту ім. Т. Шевченка (1968–1997), професор кафедри біології природничого ф-ту національного ун-ту «Києво-Могилянська академія» (1997–2002). Науковий ступінь д.б.н. присуджений в 1971 р., наукове звання професора за спеціальністю «біохімія» надано в 1974 р. З 1997 р. – головний науковий співробітник відділу біохімії м’язів Ін-ту біохімії.

Наукові інтереси: вивчення біохімічного механізму медіаторної дії серотоніну, структури та функції біологічних мембран. Вперше в Україні здійснив систематичне дослідження процесів і молекулярних структур транспортування кальцію у мембранах скелетних та гладеньких м’язів, а також механізмів регулювання їх шляхом фосфоефірної модифікаці.

Автор 390 наукових праць, у тому числі 7 монографій, 5 наукових посібників і підручників.

Підготував 30 кандидатів та 10 докторів наук.

Упродовж багатьох років є членом редколегії «Українського біохімічного журналу» та журналів «Медична хімія» (Тернопіль) і «Вісник проблем біології і медицини» (Полтава).

Нагороджений трьома медалями СРСР, Почесною Грамотою Президії АН УРСР (1980), Почесними грамотами НАН України (2000, 2005), Почесною грамотою (2005) та нагрудним знаком «За наукові досягнення» (2009) Міністерства освіти і науки України, Срібною медаллю Платона (2000) та Почесною відзнакою «За творчі здобутки І ступеня» Української академії наук. Заслужений діяч науки і техніки України (1995), лауреат премії ім. О.В. Палладіна НАН України (1976), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998).