Корнійчук Май Тихонович

Відомий учений в галузі прикладної математики. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2006 р.

Народився 02.05.1937 р. с. Валентин Ольгинського р-ну на Далекому Сході, куди занесла доля багатьох українців – утікачів від голодоморів. Цього ж 1937 р. після арешту батька (реабілітований посмертно) сім’я повернулася в Україну в с. Морозівка на Вінниччині. У 1956 р. склав вступні іспити до КДУ ім.Т.Шевченка, куди був зарахований лише після того, як прийшла довідка про реабілітацію батька за відсутністю складу злочину. Під час навчання на механіко-математичному ф-ті (1959) за рекомендацією академіка Б.В. Гнєденка направлений для дослідницької роботи у Київське вище інженерне радіотехнічне училище (КВІРТУ) ППО - у єдину на той час в СРСР військову науково-дослідну лабораторію математичних методів дослідження операцій. Після закінчення (1961) КДУ ім.Т.Шевченка працював у КВІРТУ ППО молодшим, старшим (1967) науковим співробітником, старшим викладачем (1967), завідувачем (1979–1987) кафедри вищої математики. З 1987 р. – в Національному авіаційному ун-ті: молодший наук. співроб. (1987), старший наук. співроб. (1988), провідний наук. співроб. (1989), головний наук. співроб. (1991–1999). З 1999 р. – професор кафедри економіко-математичних методів КНЕУ, одночасно професор кафедри комп’ютеризованих систем управління НАУ. Докторську дисертацію захистив у 1990 р. у військовому науково-дослідному ін-ті № 45 (м. Москва), професор (2000).

Наукові інтереси: розроблення методів і моделей оцінювання характеристик надійності, оптимізації надійності, оптимізації розподілення між елементами надійності складних систем за критерієм вартість-надійності; моделі резервування, моделі часового резервування; нелінійне математичне програмування, модифікований метод невизначених множників; ризик, методи і моделі оцінювання економічного ризику, елементи і основи імовірносної теорії економічного ризику, розробка методів і моделей діагностики та ідентифікації ризику.

Автор понад 250 публікацій (у відкритому друці), зокрема 8 монографій, 12 навчальних посібників, 25 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Серед них: «Статистические оценки распределений и параметров» (1974); «Математические модели оптимизации и оценивания надежности и эффективности» (1990); «Стохастичні моделі інформаційних технологій» (2000); «Складні системи з випадковою зв’язністю» (2003, співавтор І.К. Совтус).