Бондаренко Михайло Федорович

Відомий учений у галузі кібернетики та організатор освіти. Доктор технічних наук, професор.Член-кореспондент НАН України. Академік АН ВШ України з 1996 р.

Народився 30.11.1944 р. у с. Крутоярівка Кегичівського р-ну Харківської обл. У 1962–1963 рр. – формувальник заводу ім. В.Малишева (Харків). Закінчив з відзнакою Харківський ін-т радіоелектроніки (ХІРЕ, 1967) за фахом «автоматика і телемеханіка». У 1967–1968 рр. – лаборант, інженер ХІРЕ, у 1968 – 1969 рр. – аспірант, у 1969–1974 рр. – асистент, старший викладач, доцент кафедри математичного моделювання ХІРЕ. У 1974–1976 рр. – відрядження на Кубу для викладацької роботи за контрактом в Ун-ті Орієнте. З 1977 р. – завідувач кафедри програмного забезпечення ЕОМ ХІРЕ, у 1986–1987 рр. – декан ф-ту обчислювальної техніки ХІРЕ (з 1993 р. – державний технічний ун-т радіоелектроніки, ХТУРЕ). З 1994 р. – ректор ХТУРЕ (з 2001 р. – Харківський національний ун-т радіоелектроніки, ХНУРЕ), завідувач кафедри ПЗ ЕОМ. Кандидат наук (1970), доктор наук (1985).

Основні наукові напрями: теорія інтелекту, розпізнавання мови. Створив наукову школу в галузі штучного інтелекту.

Автор понад 360 наукових праць, зокрема 12 монографій, підручників та навчальних посібників, 7 авторських свідоцтв, 5 патентів.

Підготував 10 докторів та 36 кандидатів наук.

Головний редактор наукових видань «Біоніка інтелекту», «Радіоелектроніка та інформатика», «Новий колегіум».

Президент АН прикладної радіоелектроніки. Президент Української асоціації дистанційної освіти. Почесний доктор Московського інженерно–фізичного ін-ту.

Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Лауреат Регіонального рейтингу «Харків’янин сторіччя» (2001) та міжнародного Академічного рейтингу «Золота фортуна» (2002). Почесна грамота Верховної Ради України (2004). Лауреат рейтингу «Ділова людина України – 2004». Ордени «За заслуги» ІІІ ступеня (2004) та «За трудові досягнення» (2004). Відзнака «Почесний хрест» УПЦ. У 1995 – 1996 рр. визнаний «Людиною року» Біографічним центром у Кембриджі, Англія.