Білокінь Сергій Іванович

Відомий учений-історик, джерелознавець. Доктор історичних наук. Почесний академік АН ВШ України з 2007 р.

Народився 01.07.1948 р. в Києві в родині вчених-ботаніків. Закінчив історичний ф-т КДУ ім.Т.Шевченка (1971) та аспірантуру на філологічному ф-ті Московського держ. ун-ту ім.М.Ломоносова (1974). Канд. філологічних наук, дисертація «Предмет і завдання літературознавчого джерелознавства» (1978); доктор історичних наук, дисертація «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917–1941 рр.: Джерелознавче дослідження» (2000). У 1970–1980 рр. з політичних причин був позбавлений можливості працювати за фахом. Нині – головний науковий співробітник Ін-ту історії України НАН України, керівник Центру культурологічних студій ін-ту.

Досліджує історію української аристократії, культури, Церкви, більшовицьких репресій.

Автор понад 1300 публікацій з історії України. Праці про українських істориків (М.Грушевський, В.Модзалевський), мистців (Г. Нарбут, М. Бойчук, П. Ковжун, Л. Лозовський, С. Налепінська-Бойчук), письменників (Л.Старицька-Черняхівська, М.Зеров), мистецтвознавців (С. Таранушенко, Ф. Ернст, Є. Спаська), діячів Православної Церкви (митрополит Василь Липківський, Патріарх Володимир Романюк), а також з питань джерелознавства та історіографії, книгознавства.

Автор і науковий консультант енциклопедичних видань (Київ, Москва, Торонто) та науково-популярних фільмів. Видав спомини М.Грушевського (1988–1989), низку праць С.Єфремова, В.Леніна. Голова Київського наукового т-ва ім. Петра Могили (1990), що заснувало серію «Хто є хто в Україні» (перший вип. 1993).

Дійсний член Української Вільної Академії наук (Нью-Йорк, 2006) та член-пошукач (член-соревнователь) Російсько-американської академічної групи у США (2000).

Лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка (2002). Заслужений діяч науки і техніки України (2007).